Дидактична гра за своєю природою
повністю відповідає вимогам навчальної діяльності. Гра багатогранна, вона розвиває, виховує,
розважає та соціалізує, тому і повинна використовуватися на уроці іноземної
мови як ефективний метод підвищення якості навчання.
Наша мета – розкрити потенціал навчальних ігор у процесі спілкування англійською
мовою учнів середньої школи та обґрунтувати доцільність створення проекту
«Англійська в іграх».
На значення гри у навчально-виховному процесі звертали
особливу увагу класики педагогіки Ян Амос Коменський та Антон
Семенович Макаренко. Я А. Коменський закликав усі
«школи-майстерні» перетворити на місця ігор. А. С. Макаренко ж зазначав: «Є ще
один важливий метод – гра… У дитини є потреба в грі, і потрібно постійно її
задовольняти».
Методисти (Діанова Є. М., Олійник Т. І.,
Перкас С. В.) вважають, що саме гра є одним із шляхів реалізації
комунікативного принципу в навчанні іноземної мови. Як зазначає І. Олійник,
ігри викликають природну невимушену необхідність багаторазового повторення
учнями мовного матеріалу; вони сприяють також тренуванню учнів у виборі потрібного
мовленнєвого варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мовлення
загалом.
На основі аналізу сучасних джерел можна зробити висновок, ігрова модель
навчання реалізує, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей:
- надання дитині можливості самовизначення;
- надихання й допомога в розвитку творчої уваги;
- надання можливості висловити свої думки;
- надання можливості здобуття навичок співробітництва в соціальному аспекті;
Як вважає більшість методистів-практиків (Ш. Амонашвілі, Н. Крупська,
І. Підласий, Г. Селевко, С. Шмаков), будь-яка гра включає три основні етапи:
- підготовчий
- безпосереднє проведення гри;
- узагальнення, аналіз результатів.
На відміну від розвивальних, навчальні ігри мають певні
істотні характеристики та сталу структуру. До основних взаємопов’язаних компонентів гри належать (за В. Коваленком, П.
Підкасистим):
- ігрова задумка,
- правила,
- ігрові дії,
- дидактичні завдання,
- обладнання,
- результат гри.
Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:
- ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;
- мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви цілеспрямованості);
- багатофункціональна, її вплив на учня не можливо обмежити одним аспектом;
- переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання;
- має кінцевий результат;
- має чітку поставлену мету й відповідний педагогічний результат.
Як і будь-яка вправа, задача, гра може бути елементом різних стратегій. На
практиці в системі активного навчання використовуються такі моделі навчальної
гри: імітаційні, операційні, рольові, сюжетні,
ігри-змагання.
В імітаційних
іграх під час заняття імітується і діяльність
організацій і конкретна робота людей, ситуація, умови, в яких відбувається
подія.
Операційні
ігри допомагають відпрацювати методику
проведення дискусії, конференції, бесіди.
У рольових іграх відпрацьовуються
тактика поведінки та дій. Між учасниками розподіляються ролі з обов’язковим
змістом відповідно до проблемної ситуації, винесеної на обговорення.
Немає коментарів:
Дописати коментар